Ми часто чіпляємося за старе, за звичне, навіть якщо воно нас дратує, бо боїмося змін. Але знаєш, зміни — це і є життя.
- сміливість
- оновлення
- страх
- страх змін
Вам може бути цікаво
Іноді ми так боїмося «найгіршого сценарію», що забуваємо - він лише в нашій голові.
Іноді ми так боїмося «найгіршого сценарію», що забуваємо - він лише в нашій голові.
Нові континенти не відкривають за картою. Їх відкривають, коли корабель збивається з курсу. Коли капітан робить "помилку". Коли хтось вирішує попливти не туди, куди каже компас, а туди, де, за чутками, водяться дракони.
Нові континенти не відкривають за картою. Їх відкривають, коли корабель збивається з курсу. Коли капітан робить "помилку". Коли хтось вирішує попливти не туди, куди каже компас, а туди, де, за чутками, водяться дракони.
Чому ми все розуміємо, але нічого не змінюємо: 3 пастки мозку, які тримають нас на місці
Ти прочитав книжку про гнів. Ти зрозумів, звідки він береться. Ти навіть розповів друзям за вечерею, як працюють тригери і чому ми зриваємося. А потім прийшов додому і наорав на близьку людину. Так само, як до книжки. Знайомо? Ми живемо в епоху, коли мудрість - це товар. Хочеш розібратися з тривогою? Ось тобі тисяча книжок, сто подкастів,...
Вася і важлива розмова
Вася сидів на унітазі вже двадцять хвилин, хоча всі свої справи закінчив ще на третій. Просто там, за дверима, на кухні сиділа Марина й чекала на нього для «важливої розмови». «Важлива розмова» — це коли пизда. Вася це знав. За вісім років шлюбу він вивчив її інтонації, як абетку Морзе. «Васю, поговорити треба» — це про гроші. «Васильку, присядь»...