Добірка статей, оповідань і нотаток. Всього записів: 7.
Марк їв суп. Голосно, як здавалося Лені. Вона сиділа навпроти і дивилася не на нього, а крізь нього. У її голові, невидима для людського ока, але важка, як могильна плита, лежала Інструкція. Пункт 42: «Коли я приходжу додому втомлена, він повинен помітити це в перші три секунди, підійти, обійняти і запитати, що сталося, до того, як я зніму...
Спочатку ми - архітектори. Ми народжуємося як дикий, непозначений краєвид. Десь - болото потаємних бажань, десь - урвища ірраціонального страху, десь - галявини чистої, безпричинної радості. Та дуже рано в нас прокидається внутрішній перфекціоніст із генеральним планом забудови. Він не диктатор. Він - декоратор. Він займається терраформуванням...
Артур не був людиною. Він був функцією, замкненою в бездоганний екзоскелет. Його посада - «Старший партнер» - була кірасою. Його вивірена, позбавлена емоцій мова - глухим забралом. Його щоденний маршрут зі стерильного передмістя у скляну вежу офісу - поножами, що не давали збитися зі шляху. Глибоко всередині цих лат сидів не Артур, а маленький,...
Він жив у залі очікування. Не в реальному, а в тому, що вибудував у власній голові. Йому здавалося, що справжнє життя ще не почалося, а теперішнє - довгий пролог, у якому його рейс постійно переносять. Він сидів там і дивився крізь каламутне скло на злітну смугу, де літаки інших людей - яскраві, стрімкі, повні вогнів - один за одним злітали в...
Людина збудувала ідеальну клітку для своєї канарки. Кожна дужка була вивірена. Кожна жердинка відшліфована. Він розрахував ідеальну відстань до годівниці й поїлки. Усе було зроблено для того, щоб птахові було зручно. Щоб її життя стало повністю передбачуваним, безпечним і знайомим. Він любив свою канарку. Він просто хотів уберегти її від хаосу...
Це твій внутрішній, кишеньковий тиран. Маленький божевільний режисер, якому ти сам видав безлімітний бюджет і повну творчу свободу. Він сидить у тебе в голові, схрестивши ніжки, і малює розкадровки майбутнього. Ось тут інші скажуть саме це . А ти відповіси ось так . Ідеальне світло, вивірені паузи. Він навіть підбирає пози для ще не відбутої...
Віктор не жив. Він дезінфікував реальність. Його квартира була операційною, а він у ній - головний хірург, що вирізає будь-яку пухлину хаосу. Його балкон, викладений ідеально білою плиткою, був особистим філіалом стерильності на сьомому поверсі. А глибоко в підвалі його черепної коробки, у темному, смердючому куті, сиділа на ланцюгу вереслива...
"Я - дослідник, який описує побачене. Кожен текст тут - це дзеркало, що відбиває одну грань людського досвіду; один промінь світла, що падає під певним кутом. Це не істина в останній інстанції і не універсальний діагноз. Тут немає остаточних відповідей. Лише запрошення до роздумів."