Неприступність - це маска, за якою ховається душа, що скучила за теплом.
Неприступність - це маска, за якою ховається душа, що скучила за теплом.
Сусідні матеріали
Попередній: Боги картонного всесвіту
Наступний: Пляма
Ще на тему «вразливість»
Архітектор кохання
Олексій був геніальним архітектором. Тільки будував він не будівлі, а світи для інших. Він умів слухати. Не так, як слухають інші — чемно киваючи й чекаючи своєї черги заговорити. Він слухав усім своїм єством, наче був археологом, а душа іншої людини — невідомою гробницею, повною скарбів. Він запам’ятовував усе. Випадково обронену фразу про те, що...
Монтажна кімната
У Ані в голові була монтажна кімната. Вона не те щоб жила власне життя - вона монтувала його постфактум. Реальність була лише сирим, незграбним матеріалом, який потім потрапляв до рук її внутрішнього режисера - цинічного, безжального генія, що завжди знав, як треба було . Ось сьогоднішній матеріал. Парк. Рідкісний сонячний день. Вона сидить на...
Шрами
Старий Івар сидів на перевернутому човні, штопаючи сіті товстою голкою з китової кістки. Повітря пахло сіллю, гнилою рибою та холодною водою. Перед ним, біля нового причалу, метушився хлопець років двадцяти, що приїхав із міста на літо. Хлопець полірував борт своєї яхти - ослепно білої, гладенької, без жодної подряпини. Вона називалася...
Секунда під відкритим небом
Бувало таке? Хтось каже тобі щось різке, і ти одразу кидаєшся в атаку логікою та фактами, намагаєшся довести свою правоту. І навіть коли ти перемагаєш у суперечці, залишається гіркий присмак. Чому? Бо ти відповів на слова, а не на людину. Бо в ту мить твоя психіка клацнула й зачинилася в камері з чотирьох стін: «Напад!», «Захищайся!», «Я правий!»,...