Зустріч з собою
- уникнення
- пробудження
- самопізнання
- внутрішній опір
Обіцяти людині “зустріч з собою” - це як обіцяти візит до стоматолога. Корисно, але йти не хочеться.
Обіцяти людині “зустріч з собою” - це як обіцяти візит до стоматолога. Корисно, але йти не хочеться.
Найкраща форма самопізнання — намагатися пояснити себе іншим.
Глєб висів догори ногами. Світ перевернувся три секунди тому. До цього Глєб був успішним архітектором у костюмі за дві тисячі євро, який поспішав на зустріч, щоб презентувати макет сорокаповерхової голки. Тепер Глєб був шматком плоті, затиснутим у пережованому металі «Ауді», який лежав у кюветі. Ремінь безпеки вдавлювався в ключицю з ентузіазмом...
Вася сидів на унітазі вже двадцять хвилин, хоча всі свої справи закінчив ще на третій. Просто там, за дверима, на кухні сиділа Марина й чекала на нього для «важливої розмови». «Важлива розмова» - це коли пизда. Вася це знав. За вісім років шлюбу він вивчив її інтонації, як абетку Морзе. «Васю, поговорити треба» - це про гроші. «Васильку, присядь»...
Артур не був людиною. Він був функцією, замкненою в бездоганний екзоскелет. Його посада - «Старший партнер» - була кірасою. Його вивірена, позбавлена емоцій мова - глухим забралом. Його щоденний маршрут зі стерильного передмістя у скляну вежу офісу - поножами, що не давали збитися зі шляху. Глибоко всередині цих лат сидів не Артур, а маленький,...
"Я - дослідник, який описує побачене. Кожен текст тут - це дзеркало, що відбиває одну грань людського досвіду; один промінь світла, що падає під певним кутом. Це не істина в останній інстанції і не універсальний діагноз. Тут немає остаточних відповідей. Лише запрошення до роздумів."